ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?
Ключова зміна для залучення учнів підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і
науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідні рішення та дотримуватись прав людини.
Замість запам'ятовувати фактів та визначити понять, учні набувати компетентностей. Це – динамічна
комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що досягти здатності особи успішно соціалізуватися, проводити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке буде накладатися уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, які знадобляться випускникам української
школи у професійному та приватному житті.
Список компетентностей, які набувають учні, вже закріплено законом «Про освіту». Він склався з
результатом «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006).
-
вільне володіння державною мовою;
-
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами;
-
математична компетентність;
-
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
-
інноваційність;
-
екологічна компетентність;
-
інформаційно-комунікативна компетентність;
-
навчання впродовж життя;
-
громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості,
рівності, прав людини, бути та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
-
культурна компетентність;
-
підприємливість та фінансова грамотність.
Також Державні стандарти можуть розширити цей список.
Спільними для всіх компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати
власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
ризики, приймати рішення, розв’язувати. проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робиться,
замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб полегшення тому, що учні підтримують
цілеспрямоване явлення про світ – вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.
А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. завдяки децентралізації
фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово використовується матеріально-технічна база.
Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти
оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?
Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи йому будь-які зміни будуть неможливими, тому
один із головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому розвитку, а також підвищувати його соціальний
статус.
Щоб навчатися по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали,
імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».
Міністерство освіти і науки пропонуємо типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська
група повинні їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі визначено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши
певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатимемо сам.
Учитель, який отримав свободу навчання, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена
реформою. Половину обов’язкових років підвищення кваліфікації вчитель може проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за
п’ять років підвищення кваліфікації має бути складено 150 годин, і навчання відбувається щорічно.
Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні витрати виділяються на підвищення
кваліфікації вчителів, можна було направляти громадським та приватним організаціям.
Щоб мотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка,
проходження якої має надати вчителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнити від атестації.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?
НУШ – це відповідна школа, і я переконаний, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій.
Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.
Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати
своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.
без того, керівники шкіл (як і вчителі) вже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи
обирається за конкурсом. Одна людина може бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цій посаді в перший, перший термін складіть 2 роки). Після
ця людина може обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?
Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки
можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а також – впливати на освітній та виховний процеси.
Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які підтримують публічні
витрати (це, наприклад, бюджетні витрати та благодійні внески), зобов’язані привласнювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть сприяти перерахунку
благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.
Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителями, учнями, адміністрацією та батьками –
наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже так тільки можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.
І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.